Гітарна лірика. У понеділок запросила Аню до себе в гості - подруга навіть налаштувала мені гітару. Дуже затишно посиділи. У мене у кімнаті вже давно нікого з друзів не було, це так... не звично, але в той час дуже знайомо виходило. Поїли піци, проглянули нещодавні фото з Донецьку, "пограли" на гітарі. Розмовляли про їжу, хлопців та дитяче виховання. Трохи обговорили божевілля та котів. Приємно знову розмовляти. Потім ще трохи прогулялися зимнім містом - знайшли кицьку, яка залізла у вітрину продуктового магазину, щоб погрітись :)
День Народження Бабайки. Четвер відзначився приємним святкуванням у тісній компанії. Іменинниця то є моя подруга - білява та в той день кучерява. Дуже затишно провели час - Блокбастер дав де розігнатись - ролердром, машинки-стрілялки, дуелі на биках, тир тощо.
В той же день були дебати, на яких на честь свята ми роз'їли величезну піцу, а потім ще пішли у нещодавно відкрите CelentanoPizza й після того розбивали пляшку з-під шампанського, щоб збулося бажання. Невеличке відео того, як це відбувалося :) Насправді воно виглядало не так звіряцько, не такі ми вже й вандали. На фоні можна чути голос Аристократа. Планувалося, що скло полетить у смітник, але задум не вдався, ще й від охоронця ближнього продмаркету тікали.
Маріуполь. Наступного дня, у п'ятницю після планового медогляду бігла на потяг "Київ-Маріуполь". Їхали на закритий турнір - я, Аня (суддя) та Бабайки. Дуже швидкі та цікаві вихідні були. Турнір проводили Маріупольські 
дебатери, окремо від "Дебатної Академії, й дуже приємно здивували рівнем турніру - все йшло за розкладом, майже ніяких затримок, все чітко, добре злагоджено й кожен знає, що має робити. Команд не багато - лише 20, з них - 10 місцеві; люблю такі домашні турніри, коли всі свої - у всякому випадку у гуртожитку чужих не було. Ніч субота-неділя була довгою. Було весело грати у мафію до о пів на третьою ночі, а потім ще не спати десь до п'ятої. Поїздка відзначилася довгоочікуваними знайомствами, довгими необхідними розмовами, закритим на кухні кальяном, повстанськими піснями, цікавими спогадами та новим досвідом. Не шкодую, що поїхала, хоча подорож з певних причин та наслідків видалася досить специфічною. Таких багато не треба, бо мозок сам себе оформить. Більше фото тут.
Немає коментарів:
Дописати коментар