Тиждень 8. Орієнтований на краще

— Как понять, что человек сумасшедший?
— Это сложно. Зависит от того,
сколько людей так думает.
(с) к/ф "Бойцовская рыбка"

Хворію. Більшу частину тижня провалялась вдома з кашлем, соплями та температурою. Один з побічних ефектів моїх хвороб - тяга до фарби. Перше полотно спаскуджене, але це мало певний елемент арт-терапії - трохи пояснішало. Друге натхнення прийшло вже з більш якісним результатом. Нарешті торкнулась гуаші, яку подарувала молодша сестра.

Дом Сонця. Чудовий фільм. З душею. Була щаслива, що присвятила йому вечір. Одночасно нереальна та жива стрічка про систему хіпі у часу СРСР, про кохання сонячної дівчини та незвичайно мудрого молодого хлопця, який знає ціну цьому життю. Раджу до перегляду. При чому не одноразового.


ЗНО. У вівторок зробила фото для документів. Вираз обличчя наче збираюсь когось порвати, буває - значить така вже доля мого майбутнього студака :) Хоча, якщо вийде, спробую залишити старе фото. [Чого я, власне, збираюсь писати вступні тести - link]. У п'ятницю вранці вже відправила всі необхідні документи :) Все буде добре.

П'ятниця. Про цей день варто написати окремо. Він був настільки завантаженим, що почався ще у четвер. Описувати щось марно, тому просто розпишу хронометраж:

• 7:30 підйом, помити голову
  
• 8:00 сніданок, посушитися
• 8:20 зробити англійську, роздрукувати матеріали для стенду Дебатної Академії на Ярмарку Молодіжних Організацій, написати коротку інформацію про ДК НаУКМА
• 10:00 вихід з дому
• 10:40 Главпоштам - надіслати документи та заявку на проходження ЗНО'2011
• 11:00 КНУ ім.Шевченка - взяти у подруги ключі від офісу ДА
• 11:25 офіс ДА - взяти банер Дебатної Академії
• 11:50 третій корпус НаУКМА - віддати Сенсею банер ДА та друковані матеріали для Ярмарку
• 11:55 відділ кадрів НаУКМА - віддати атестат, забрати студак
• 12:00 четвертий корпус - пари з англійської мови (запізнення на 20 хвилин, бо пара починається об 11:40)
• 13:00 проголосувати в СК, обід
• 13:30 четвертий корпус - пари з психології інтелекту
• 14:50 КМЦ - та сама Ярмарка, точніше вже її завершення
• 15:30 офіс ДА - занести банер + посиділа там трохи, випила чаю
• 16:40 вихід з офісу
• 17:30 Позняки, стоматологія - знімають брекети
• 19:30 поїхати додому
• 20:30 з'ясувати хто їде на турнір в Ірпінь, надіслати їм маршрут та домовитись про попередню зустріч
• 21:00 вечеря, фільм "Wag the Dog"
• 23:30 подзвонити Ані
• 0:30 переконатись, що досі жива, піти спати

Єдиний мінус дня полягав у тому, що я досі трохи хворіла, відповідно, не дуже добре себе почувала.





Irpin Debate Cup. Для нашого Клубу турнір був досить вдалим - обидві команди ("Кроти в коксі", "Емігранти") пройшли у фінал, зайняли IV та II місця відповідно, ще один наш був суддею, а я взяла звання топ-спікера. Для Віталіка з "Кротів" та мого тіммейта - чудова дівчина, яка доєдналась до нас після останньої Дебатної Школи - це був дебют, перший дебатний турнір :) Дуже рада, що наші новачки показують такі хороші результати. Пишаюсь)))

Тиждень 7. Дебатний

І як вам дебати між вибочими блокаи до СК?
А) Те, чого я боявся - жахливий немодерований срач!
В) Те, за чим я прийшов - жахливий немодерований срач!

Підготовка до FIRE. У березні у Харкові відбудеться Міжнародний дебатний турнір FIRE'2011 й ми з моїм постійним тіммейтом збираємось туди поїхати. Відповідно вже починаємо готуватись. Поки що зібрались у мене вдома та розібрали тему про евтаназію російською мовою (турнір проводиться між країнами СНГ, тому мова дебатування - російська). Минулого року я вже там грала, але тоді ми їхали суто набратися досвіду - це взагалі був мій перший виїзний турнір. Тепер ми сподіваємось як мінімум на чверть-фінал. Шкода, що цього разу теми заздалегідь не розсилатимуться - було б набагато краще. Нам зараз головне прокачати росйськомовність мого тіммейта - вона все життя розмовляла лише українською, тому дебатувати їй поки що важкувато. Та й мені б не завадило. На україномовних турнірах ми граємо під назвою "Ти щось неймовірне", а на російськомовних матимемо "Теория невероятности".




Дебати між блоками СК. В Могилі зараз шалений час у зв'язку з внутрішніми виборами до студентської колегії (СК). Й цього четверга були влаштовані дебати між трьома виборчими блоками. Маю право й користуюсь ним, щоб сказати, що це не можна називати дебатами. Те, що відбувалось 17 лютого в КМЦ (культурно-мистецький центр НаУКМА), потягне максимум на "регламентований обмін питаннями". Мені навіть трохи соромно було там сидіти від того бруду, що вони там розвели. Влаштували нам "хлєба и зрелищ". Ми так нарікаємо на наших політиків, що забуваємо, що творимо ми у схожих ситуаціях. Якщо вже у Могилянці такий срач відбувається, то що ми можемо вимагати від ВР. Хоча можна сказати, що все було досить мирно. Просто замість того, щоб показати "які хороші ми", кожен блок орієнтувався на те, щоб показати "які погані наші опоненти", таке... За два тижні весь цей кавардак має скінчитись.

Дебатна Школа в КНЕУ. Цієї п'ятниці та суботи Бабайка влаштувала ДШ у себе у вузі. Людей було досить багато - близько 70 у перший день й близько 25 людей на турнірі на другий день. Так що офіційно вітаю свою подругу з проведенням такого серйозного заходу! :) У п'ятницю я була одним з запрошених дебатерів, що грали для новачків показову гру, а на другий день я два раунди зіграла, бо замість 32 було 25 людей й один раунд посудила. А потім один з фіналістів мав якість термінові справи, то мені довелось його замінити. Коротче, весело було :) Раунди грала з дівчиною, яку я називаю Дабл - нас однаково звуть, тому коли граємо разом, то команду записуємо як "Double" - й так само себе звемо.







День Народження Рижика. А у неділю святкували Днюху близької подруги. Але це свято скоріше було для її батьків, на мій погляд. Святкували у ресторані на два столи - її родичі та її друзі. Як ні як, а 20 років виповнилось, тому й святкування відповідне. Теж непогано посиділи, мали з чого посміятись, чого випити, чим закусити, з ким потанцювати :) Фото будуть трохи згодом.

Тиждень 6. Напружений

Если каждый является самым лучшим, то
кто тогда все эти доходяги позади меня?

Двометровий паркан та кладовище. Понеділок відзначився цікавими відвідинами товариша, який зараз "лежить" в інституті Амосова. Лежить він там дуже умовно, тому що без проблем їздить на конференції, тренінги та організовує ще якісь штуки. Як приїхала, він влаштував мені екскурсію територією лікарні. Ми забрели на маленьке лікарняне сміттєзвалище, залізли на якісь горизонтальні труби й взагалі вилізли на паркан. А лікарня, до речі, межує з Байковим кладовищем - для мене це місце визначне певними спогадами та місцями гарною архітектурою склепів та пам'ятників. Й нам не прийшло в голову нічого розумнішого, як, суто кажучи, втекти з території лікарні, перелізши через двометровий паркан. Після того я провела своєму товаришу екскурсію Байковим кладовищем й він зарікся ще хоч раз туди піти Х)


Гарна погода = гарні думки. Так, і цього тижня ми мали невеличкий перед-прем'єрний показ весни. Тепло було навіть у нашій вічно холодній аудиторії 210, де ми маємо "Методологію та методи соціологічного дослідження". Після пар потягнула подругу на прогулянку - пройшлися Маріїнським парком. Дуже приємні відчуття - особливо з сьогоднішньої перспективи, коли -15 не лише у холодильнику. Певно хтось тоді просто дуже сильно попросив весни й йому дали трохи часу.






У вихідні. Майже не спала. Дуже напружено все проходило. Бо ж як раз у ці дні ми проводили IV Дебатну Школу. Багато пунктів зірвалося, але загалом, зі сторони все пройшло більш-менш вдало. У всякому разі, учасники, що прийшли, виглядали задоволеними. Побачимо хто з них залишиться у нас на постійній основі. Не дивлячись на те, що ми Могилянський Дебатний Клуб, школу проводили у НПУ ім.Драгоманова - дуже вдячні нашим друзям з їхнього ДК за допомогу. Протягом самого заходу ніяких ЧП не траплялось, було дуже приємно відчувати, що ти все тримаєш під контролем - учасники знають де їм бути, що робити; організатори - що робити й де що лежить. Все провели чітко і чисто :)
Також ми з Бабайкою встигли заскочити на виставку хенд-мейду "ШТУКИ" - я забрала замовлені рукавички, придбали чогось для душі та подарунок близькій подрузі. Того ж дня (субота) я, Бабайка та Аристократ перед купівлею кави-брейк для дебатної школи заскочили в кіно - подивились фільм "Більше, ніж секс" - дуже приємний та хороший фільм, добре, що такі ще знімають :) Трейлер, на жаль, не кидаю, бо от як раз їх робити вже не дуже вміють. Та й взагалі помітила, що чим більш неадекватний трейлер, тим більше мені сподобається фільм. Тобто ту пародію на рекламу фільму не дивіться - йдіть одразу на всю картину! До речі, десь рік тому побачила фото дуже крутої чашки - й на цій виставці, що ми з Бабайкою були змогла її купити! Мрій збуваються :)

Тиждень 5. Непомітний

Папа, кажется я люблю весь мир и всех людей.
И даже вас с мамой люблю. И даже себя.
Андрей Микитенко, 5 лет

Тиша. Тиждень був наповнений зовнішньою тишею. Якось все дуже тихо і непомітно проходило. Тим не менш, певними подіями він відзначився.

День народження дяді Олексія. Й відповідно, зустріч з малою кузиною. Окрім нас з дітей там ще було двоє малих - 5 років та 1,5. П'ятирічний малий дуже розумний! Й звичайно ж допитливий. Я з дітьми не дуже вправна, але змогла зайняти його степлером - то Андрій зі скріпок зробив сонечко. Дуже розумна дитина. Коли всі сиділи за столом, він вже кудись зник, а коли повернувся, подививсь на нас з Сашкою (моя двоюрідна сестра [див. перше фото]) й сказав: "А чего вы тут сидите? Пошли ко мне в комнату - будем веселиться!". Я балдію з цього малого))




Дебатери у вигнанні. За скороченою версією МОН суттєво врізало фінансування Могилянки, тому у цілях економії усіх проганяють з корпусів близько 19:00. То є не дуже весело, коли прямо посеред дебатів нас охоронець вигнав на вулицю - довелося продовжувати гру на морозі :) Незвично.





Теплі вихідні. Останні дні тижня провела разом з подругою у своєї бабусі. Було весело! Сиділи до першої ночі на кухні, пили чайок, сміялись у подушки ("Ме-ме-ме", пробач, ми більше не будемо тобі дзвонити!). Потім ще до третьої лежачи у темній кімнаті балакали про шизофренію, кицьок та дебати. А, ще трохи про почуття - ми ж дівчата :) Потім подруга поїхала, не оминувши бабусиної уваги та сушених грушок.