Тиждень 21. Днюшний

...за статистикою від двох дуже красивих
батьків народжуються не дуже красиві діти,
тому твої деякі недоліки я сприймаю позитивно ;)
(с) Мишко

Документи. Початок тижня відзначився невеличкою вознею з документами на квартиру, але тепер все ок - виявляється нотаріуси працюють дуже швидко! Принаймні приватні.

Подвійний День народження. У моєї двоюрідної та її матері, моєї тітки. У них за датами різниця у три дні, тому святкують разом, обираючи найзручнішу дату. Світлин, на жаль, нема - якось ми на це забили.

І ще один. День народження був у Сонечка. Ми гуляли містом + її одногрупниця. Чи вона змінилась? Так. Чи це щось між нами змінило? Так, але в її очах я теж перетерпіла зміни. Розмовляли досить жваво, хоча одразу після запрошення сумнівалась чи хочу я туди йти. Менше з тим. подарувала їй книгу Іздрика "Таке". А ще я придбала собі кльову футболку "I LOVE KYIV".








Мишко. Приїжджав цієї п'ятниці. Важливо було зустрітися, щоб вирішити організаційні моменти стосовно лідерської школи у Карпатах. Поки що робота йде за планом, ще рано чомусь зриватися, побачимо як піде далі. Але якось так виходить, що поки що активна лише половина оргкомітету. Загалом була дуже рада його бачити. Гуляли втрьох + Рижик. познайомились з сестрою Мишка та його малою племінницею. Було тепло. А коли саджали їх на потяг, то було відчуття, що Мишко тут як мінімум тиждень був, а не один день, й їде на дуже довго, хоча певна, що побачимось на другі вихідні червня. Маємо, у всякому разі.

Книжковий арсенал. Цими вихідними пройшов у Мистецьком арсеналі Лаври - це перша така виставка, подібна на Львівський Книжковий форум. Приміщення афігенне, але з рекламою вони підкачали - було набагато менше людей, ніж очікувалось. Придбала собі ще одну книгу Іздрика "АМ тм" та український переклад "Аліси" від А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" (наслідки [link]). Перший день зайшли туди з батьками - батько там має стенд ("PocketBook" й там був представлений). А у неділю - заскочили туди з Кідом та її однокласницею (тепер теж дебатерка). Другого дня мали можливість поспілкуватися з Катериною Бабкіною. Молода поетеса, основне заняття якої піар, журналістика та споріднені заняття. При чому спілкування було дуже цікавим за формою - ми сиділи лише втрьох - Бабкіна, я та Кід у скляному боксі за столиком з кавою. Вона підписала та подарувала нам свого вірша, який дуже близько відгукується для обох.




День Києва. У суботу після Книжкового Арсеналу пішли з батьками гуляти містом. Спустились Андріївським узвозом - я придбала там собі ляльку оберіг (мотанка з хрестом замість обличчя). А потім подивились "Панду Кунг-Фу 2"! Увесь ранок про неї пищала :) Мультик в якісь мірі дитячий (батьки його не сильно сприйняли), але я повеселилась від душі!









Кід та фонтан. У неділю після КА гуляли з Кідом по центру. Бавилися у фонтані, їли перепічку з кавою, вели дурнуваті суперечки, домовлялися про дебатні тренування та все таке гірке та гаряче.

Тиждень 20. Хворий, але живий

давайте жити мирно...а також мирно спати,
святкувати і ходити на роботу...добраніч
(с) Ola_bilo4ka

Горло. Хрипіло довго та сильно. ПН-СР майже не могла розмовляти.Батьки сказали, що поки не одужаю, то про Дніпропетровськ можу й не згадувати. Дала собі слово стати на ноги у середу - змогла :) Хоча у Дніпрі ще трохи кашляла, але почувалася добре.

Цікавий досвід. Одна знайома попросила бути понятою при вилучені квартири у банківського боржника. На пару з її сестрою пробули там у якості понятих близько 5-6 годин, та й ще вона там залишалась довше. Цікаво було то все спостерігати, хоча відчуття трошки гнітючі.

"Смугаста" футболка. Нарешті здійснила своє бажання :) [link]

Дніпропетровськ. Детально описано у "Персонажі" [link].

Тиждень 19. Піший

Есть только один успех — потратить
свою жизнь так, как ты хочешь.
(с) Лесик, здається...

17 км. У вівторок зустрілись з Рижиком. Було багато слів і багато кілометрів. Про кілометри детальніше [link].

Харків. 13-14 травня були з Кідом на турнірі. Поки їхали у потязі придумали постійну назву команди. Вийшло щось таке - "Гаряча та гірка" для україномовних турнірів, "Замуж срочно!" для російськомовних, а для англомовних я вже забула, десь записано. Цього разу Харків знову був інший, теплий, свій. Я вже досить добре орієнтуюся у місті. Після першого дня познайомилась з товаришем, у якого жила Кід, а коли він проводжав нас на вокзал, то читав вірші Єсеніна. Хоча сам по собі той ще "районний", але очі розумні. Ще у першу ніч гуляли я та ще троє нічним Харковом, у готелі були близько третьої. Розмови у ту ніч були легкими, зрозумілими, але несподіваними. Харків, як є. Але я пропустила дощ - не вдалось побігати під краплями - аж шкребло від того. Й що єдине шкода - все одно захворіла! Перші три дні після того ледь розмовляла, що майже зірвало поїздку в Дніпропетровськ, але обійшлось.

Тиждень 18. Відкритий

"Если кто-то орёт, что думает иначе, то
следует убедиться, что он вообще думает".
Генадий Хазанов, 1988 год.

Ірпінь. У четвер мали поїхати провести там установчу конференцію регіонального відділення нової дебатної організації. На жаль, нарід був дуже не прошарений, тому ми виконували лише роз'яснювальну функцію. Досі не знаю, що там зараз.

Окуляри. 1 квітня була мімом на балу. Праця була не оплачувана, але нам дісталися різні заохочувальні сертифікати - у мене були сонцезахисні окуляри. Так цього тижня поїхала, щоб нарешті придбати. Вони круті!



Нарешті серйозне рішення. Через певні серйозні чвари з керівництвом ВМГО "Дебатна Академія" вагома частина дебатного активу створила нову ВМГО "Федераця дебатів України" 7 травня 2011 року. До того йшло давно, хоча я до останнього сподівалась, що вдасться зберегти ДА. Але маємо, що маємо. Конференція пройшла успішно, головою обрали Сашу Купрієнка - вибір достойний, на мій погляд. Те, що він зробив разом зі своєю командою для дебатів у Дніпропетровську, мало де ще є. Нарешті бачу людину, якій легко довіряти у робочих питаннях. Сподіваюсь, що тепер запрацюємо. Аби тільки Київ так само виправдав надії. Одразу після конференції (точніше після обідньої перерви та шампаського на честь нового президента) відбулось засідання Ради ФДУ (президент, віце-президент та глави відділень), секретарем якого я була. Якби я не вела протокол, то вбилась - ми засідали 5 годин! Але це було важливо. Нарешті ми маємо над чим і з ким працювати. Зараз нагальні проекти - лідерська школа в Карпатах (я також в оргкомітеті) та дебатний табір на турбазі в Одесі. Тому працюймо :)







Ханна. У неділю пішли з Юльчиком в кіно - це виніс мозку! Шалений динамічний фільм! Хоча кінець трошки обірваний, але режисер дав нам все, що ми мали знати. Також дуже тепло погуляли - мені не вистачало такого спілкування з нею.



Social Network. Фільм дивилась частинами, щоб розтягнути задоволення - дуже не хотілось, щоб це кінчалось! Дуже живий, екшеновий фільм. Звучить дуже близько. Люблю фільми про програмістів та математиків.

Тиждень 17. Відправний

- Вадик, сделайте-ка мне чаю И себе захватите,
поболтаем... Секунд 30! (пауза) Пошутила.
- Поржал...

Up-Grade. Дуже-дуже шкода, але на другому етапі наша команда пролетіла. Боротьба була палка, перемагають найкращі бла-бла-бла. Так, це не останнє наше змагання й, що цікаво, не найперше, але тут ми дуже багато ресурсів поклали на важелі, а результат маємо не надто задовільний, не дотягнули, таке. Щоб моя команда не засмучувалась, зробила їм такі-от колажики (щоб було зрозуміло, використовуючи образи з Керроллівської "Аліси", я була Капелюшником, Катя - Алісою, а Андрій - Чеширським Котом - від того й у нижньому центрі колажів відповідні персонажі - хоч там і Еліс з "Сутінок"). Бо вони у мене дійсно найкращі :)



Вокзал. У п'ятницю посадила двох подруг на потяг - одну в Євро-тур, іншу - додому. Після того як "інша" поїхала, то якось й настрій пропав, таке. 11го має вже повернутися. Також вона має привезти квиточки у Харків, куди ми разом поїдемо на турінір 13-14 травня.


Буча. Цими вихідними їздили в Бучу, аж до 3 травня там були. Кладовище, потім шашлики й вихідні з сестрою. Дивлячись на малу, згадую себе у цьому віці - така ж вреднюча, але кльова :) Все більше відчувається різниця. Це як подруга, з якою різниця у віці півроку - й півроку хтось старший, а інші півроку - ви рівні. Тут дуже схоже, але я завжди старша й завжди на 6 років. Але іноді я дійсно старша сестра, а іноді - рівна. Певно десь так і має бути :)