Тиждень 51. Різдвяний

We start to get old when we substitute
"passion" for "wisdom" in our lives.
(c) Paulo Coelho

Штуки. Зводила своїх дівчат на різдвяну виставку хендмейду - чогось мені новий формат не дуже сподобався - раніше там можно було на всі 5 години зависнути (виступи творчих колективів, майстер-класи, тематичні куточки тощо), а зараз ми може півгодинки побули. Але вибір виробів так само широкий. Деякі майстри вже мене впізнають :)

Adventsabend. Цього тижня виявилось, що маю дуже багато (греко-)католиків серед знайомих. На 24 грудня зібрались з Простими людьми у гуртожитку, влаштували дівич-вечір. Лебідіка насмажила оладок - смачнющі! Ввечері наші знайомі хлопці поверхом нижче запросила нас до себе на кутю. У них все як треба - 12 страв, іконка Миколая з пряника, кутя. До речі, найсмачніша кутя, яку я коли-небудь їла! Вечір був дуже теплий, зі своїм гумором та людьми. Певно дійсно найкраще стається не заплановано.

Різдвяний ранок. Відзначився холодними оладками, салатом та сміхом через вчорашній вечір. Його тепло перенеслось ще на кілька наступних днів. Вирішили з дівчатами з'їздити у кафешку "FRIENDS", яка відкрилась десь трохи більше, ніж рік тому, у Києві. Там досі затишно, приємно і крутять "Друзів" на підвісному екрані.

Тиждень 50. Послідовний

Якщо хочеш тепла, то
я готовий спалити себе
(с) Псіхей

Перші екзамени. Цього тижня писали дискретку та програмне забезпечення персональних ЕОМ. Перший більш менш, другий - добре. Хоча загалом з групи восьмеро мали перездавати дискретку.

Подарунки. Вже чітко визначила що кому дарую, потроху починаю шукати потрібне. В основному, то збірні подарунки з різних дрібничок. Намагаюсь підібрати кожному саме те, чого потребує всередині. Для того вже місяць прислухаюся до всього, що кажуть мої близькі - думки, побажання тощо. Сподіваюсь, стратегія себе виправдає :)

Тиждень 49. Заліковий

"Бабочка крылышками вяк-вяк-вяк! А за
ней воробушек - шмыг-шмыг-шмыг..."
к/ф "Обыкновенное чудо"

Колективна дискретка. Цього понеділка зібрались з одногрупниками, щоб разом розв'язати практичну з дискретної математики. Просиділи години чотири, але майже все розв'язали, а до того, що не встигли зробити. хоча б накидали ідей. Продуктивно посиділи. Бо вже у вівторок мали контрольну та здавати цю практичну. До речі, контрольну більшість написали цілком вдало. І практичну теж :)

Перші заліки. Цього тижня вже складали матаналіз та програмування. З МА багато хто мав автомати, бо було дуже мало часу на повноцінний залік, але викладач сказав, що ще вимагатиме з нас у наступному тримі - там вже буде екзамен, тому буде час кожного розпитати як слід, тому маємо готуватись. Програмування - суцільний кошмар! Ми найслабший набір за всю історію спеціальності (5 років). Не буду детально описувати, але ще більш дурною я себе давно не відчувала. Але є гострий стимул показати у наступному тримі, що ми ще можемо! Побачимо чи нам вдасться.

Потяг. Після заліку з програмування пішли частиною групи трошки прогулятися, провітрити мозок, бо голова кипіла. Погода була приємна, пройшлися до центру, до парку Слави на Арсенальній. Я ввечері мала потяг до Донецьку, то потім ще майже всі поїхали на вокзал мене проводжати, було приємно. У потязі дорогою познайомилась з цікавою людиною - має дві освіти - економічну та програміста. Дуже багато розмовляли про усе на світі. Добре було не бути самій, не люблю такі дороги. Вранці цей програміст навіть подарував мені гарного вірша на пам'ять.

Донецьк. Майже усю суботу провела з Хазяїном - вирішували питання щодо роботи, просто спілкувались. Він має компанію "Колізей Медіа", яка працює у сфері SMM (просування у соц. мережах продуктів, подій, людей). Ще чітко не визначили мої обов'язки, треба буде спробувати на конкретному проекті. Зараз йдуть переговори з гуртом "Друга Ріка" та організаторами концерту "Red Hot Chilly Peppers" у Києві. Побачимо, що буде першим :) У неділю була на дебатному турнірі суддею. Цікавий вийшов турнір, хоча важко сказати чим саме. Певно атмосфера була якась така...

Тиждень 48. Правильний та дурний

Work smart, not hard. (c)

Останнє засідання ДК НаУКМА. Цього календарного року. Було чоловік 17, пограли у різні розвиваючі ігри, поїли піци, обговорили плани на наступний рік. Все як треба.

Высоцкий. Спасибо, что живой. Пішла з татом на цей фільм. Чіпляє. Картина не документальна, художня, але така справжня! Актори прекрасно впорались. Й хай там хто плюється, у мене цей фільм залишив лише приємні враження. Хоча фонова музичка потішила - іноді нагадувало якийсь бойовик, але загального сприйняття це не псувало. Раджу до перегляду.


Дурниці. Іноді я роблю дурниці просто тому, що знаю, що це абсолютно точно дурниця! :) (without_translater)

Рижик та таланти. Забрала у п'ятницю Рижика з роботи. Посиділи в "Сепії" на Сагайдачного, затишна місцинка, смачні баварські ковбаски :) Потім пішли на "НаУКМА має талант" - організатори були наші інформатики-першокурсники - як на перший курс, молодці. Навіть Кондратюка запросили у журі.

Аристократ та робота. Цими вихідними Хазяїн запропонував роботу. Вже вкотре, але нарешті подивилась на пропозицію серйозно, бо це вже було щось реальне. У неділю зустрілась з Аристократ, щоб порадитись - він вже має великий досвід відносно суміщання роботи та навчання. Дізналась кілька цікавих моментів щодо трудової книжки. Аристократ порадив відкрити її в універі - тоді час мого навчання буде вже йти як стаж роботи. Треба буде заскочити в деканат стосовно цього. Поки що у роздумах. Наступними вихідними буду в Донецьку, заодно зустрінусь з Хазяїном, обговоримо все толком.

Тиждень 47. Ніякий

Pretending the world is perfect does not
make you an optimist, it makes you stupid.
(с) Lord_Voldemort7

Терористи в гуртожитку. Цього четверга провідували з Номером Лебідку, яка сильно занедужала. Вони живе в гуртожитку на Троєщині, дороги ми знали, бо вже ж влаштовували там дівич-вечір. Але що цікаво - подивимось на ситуації зі сторони: у гуртожиток близько 15:00 зайшли дві сторонні людини - вахтерка нас не зупинила, без перешкод піднялись на потрібний поверх, зайшли на відкритий блок та у цілком відкриту кімнату, єдиним мешканцем якої було якесь спляче тіло. А якби ми були не ми, а терористи? О_о система безпеки фейлова, явно. Спала як раз наша Лебідка :) Ми навіть її трохи налякали, коли будили -не змогли втриматись :) Принесли їй апельсинок, тортик до чаю, все таке. Гарно посиділи, Лебідка була дуже рада, що ми прийшли, хоч ми й жартували "Я навіть захворіла, щоб вас не бачити, а ви знову тут!"

Катування. На вихідних грали з Аристократом показовий дебатний раунд на Дебатній школі КНЕУ. Тема була "Ця Патала вважає психічні катування виправданими у разі загрози суспільству". Грали за Уряд, прописали цікавий кейс. планую своїм дебатерам у Дебатному Клубі дати цю ж тему, але у скороченому варіанті "ЦП легалізує катування", хай вже самі обирають які й для чого.

Тиждень 46. Святковий

Люди были созданы для того, чтобы их любили,
а вещи были созданы для того, чтобы ими пользовались.
Мир в хаосе потому, что все наоборот. (с)

День студента. Святкували 17.11 з одногрупниками. Пішли на ролердром - дуже класно покатались. Насправді була дуже здивована - з 19 чоловік у групі пішли 14 - я дуже мало знаю груп, які так збираються. Які взагалі збираються! Приємний день був. Пішли також усі разом в кіно на фільм "Війна богів. Безсмертні" - давно чекала на цю картину. Але вона виявилась туалетним папером :) Ще більш збочене кіно важко знайти. Особливо шкода було наших хлопців - вони ще мали відходити після перегляду. Шуткували, що "було життя до цього фільму і після" :) Потім ще поїли піци, а в мене зі старостою почалась суперечка щодо гомосексуалізму - він вважає це хворобою. Це трохи вивело мене зі рівноваги - не найприємніше заняття доводити людини що ти та тобі подібні не хворі люди. При чому людина цілком розумна, адекватна. Мене більше збивало з пантелику не його погляди, а що розумна людина ставить на себе обмеження навіть не намагаючись зрозуміти суть явища. Була здивована якими іноді сильними бувають нав'язані думки. Цікавий феномен, хоч і не приємний.



Сутінки. Наступного дня пішла з Сонечком на четверті "Сутінки. Світанок". Свого часу нас обох зачепила ця Сага і, хоч вже давно відпустила, все одно ходимо разом в кіно на ці фільми. "Світанок" шалено сподобався! Хай там що кажуть, але ще краще реалізувати цю книгу певно не можливо! Ми просто розслабились і дозволили собі пищати після перегляду! Задоволення отримали максимально :)

Київ-Одеса. На вихідних були на турнірі в Одесі. Було холодно зовні, але тепло всередині. Зводила своїх в китайську забігалівку "Страдіварі", показала Кірху, загалом поводила містом. Вночі між турнірними днями багато балакали про приємне. Культурною програмою була вечірка у стилі "Стиляги" - афігенно вийшло! :)

Тиждень 45. Ігорний

Люблю ошибаться - каждая ошибка это опыт.
Не люблю ошибаться повторно - каждая
повторная ошибка говорит мне, что я идиот.

Математика. Потроху розумію, що мої пропуски ні до чого хорошого не ведуть. Був колоквіум з матаналізу. За день до того однокурсник майже годину роз'яснював мені границі, зо що вдячна - тепер шарю. Хоча колоквіум написала недобре. Будемо підтягуватись.

Час. Глянули з Простими людьми цей фільм. Хороший, динамічний. Сподобалась цікава ідея торгівлі часом. Творці фільму та перекладачі навіть адаптували різні крилаті вислови про гроші під час. Раджу до перегляду у компанії мислячих друзів - і весело, і не треба потім пояснювати про що фільм.



Зелений лось. Саме з такою назвою грали з Кідом на останньому київському турнірі. Грали в цілому непогано, але у фінал не пройшли. Вважаю, що в останньому раунді нас засудили, але що поробиш - всі були в однакових умовах.

iSpeak. У неділю запросили бути суддею на дебатній частині форуму з ораторства. Була рада бачити знайомих з Харкова. Пограли в цікаву гру - "трилітрова банка": обирається якась літера, а потім по колу кожен називає якийсь предмет на цю букву, що влазить у трилітрову банку (одразу раджу домовитись - вміщається зо об'ємом чи пролазить через отвір в банці).

Тиждень 44. Дівочий

Я просто роблю все можливе,
щоб абсолютно кожен мій день
мав сенс для мене.

Дивіч-вечір. У понеділок з Простими людьми вирішили влаштувати своє власне свято - дівич-вечір у Тані в гуртожитку. Але він почався трохи раніше - сходили в кіно на "Кота в Чоботях" - о, це класний мультик! :) Коли вже нарешті доїхали до гуртожитку (фейс-контроль пройшли нормально), приготували їжі, поспілкувались з іншими людьми на блоці - було кілька людей з ФІну, але старші за курсом. Потім подивились фільм "Сніданок у Тіффані" - м-м, це було так мило :) Навіть трошки сьозу пустили. Справжній дівич-вечір зі справжнім дівчачим фільмом - DONE. А далі вже пішло суто наше - того вечора народився Зелений лось. Абсолютно чудове уявне створіння, яке є логічним наслідком впавшого відра. Десь так і треба. Приємно згадувати один момент - сидимо ми в темній кімнаті, дивимось фільм, а тут відкриваються двері, заходить не знайомий мені хлопець, читає нам чарівного вірша і виходить :) Хочу жити в гуртожитку! Х) Ні, серйозно. Вже мала досвід такого проживання, хоч і не так багато, як хотілося б. Плюс Таня з її співмешканками дійсно зробили свою оселю затишною - поремонтували те, на що страшно було дивитись, привели все до ладу - по суті, зробили собі ремонт. Теж дуже б хотілося створити свою власну оселю, свій куточок. Й гуртожиткові умови мені цілком підходять - як раз усе, що мені треба, не більше. Мені взагалі багато для життя не треба - я просто створена для гуртожитків!)) Хех... Щодо дівич-вечора, то він завершився тим, що ми до четвертої ранку разом готувались до колоквіуму з дискретної математики :) Було продуктивно - наступного ранку почувала себе досить таки впевнено щодо своїх знань. Здала на максимум!


Дебати. У вівторок запланувала почитати своїм тренінг з певних моментів, але абсолютно не мала часу, щоб прописати тренерський модуль. В кінці кінців так вийшло, що програму та матеріал тренінгу писала в трамваї, коли вже їхала на засідання. Пройшло все чудово, матеріал був корисним, мені вдалось донести основні думки та поставити правильні питання. Це вже результат.

Програмування. Усі вихідні присвятила йому - розбирала лекції, навіть роздрукувала їх собі, щоб можна було олівцем щось відмічати, підкреслювати, дописувати. Прошарилась, змогла виконати всі завдання, але не встигла усі відправити на перевірку вчасно, таке :(

Тиждень 43. Раптовий

Все будет так, как надо,
даже если по-другому.

Бігунок. Нарешті вдалось підписати цей бісів бігунок з англ.мови про перезарухування дисципліни. Завтикала зробити це вчасно, мала потім нерви. Але вже все ок, наступного триму адекватніше це робитиму.

Silicon Valley Startup Culture. Цього тижня у НаУКМА відбулась гостьова лекція Хонора Гандея (засновник Paymentwall Inc.). Розповідав про початок Силіконової Долини, про історії успіху та краху, казав про речі, які важливо пам'ятати, якщо прагнеш щось реалізувати. Відомі речі, але свіжими словами й з зовсім іншого погляду. Корисно було послухати. За кілька днів пан Гандей прочитав ту ж лекцію на Дні Інвестора Центральної та Східної Європи. Там це виглядало трохи крутіше :)

Бутерброди на плацу. Взяли з Просто людьми собі за звичку брати з собою їжу в універ, щоб не шастати по чергам у столовій, а просто сісти разом та поїсти домашненького. Дуже мило посиділи з Таньою на плацу після того як я здала контрольну з програмного забезпечення ПЄОМ, а вона - з матаналізу. Навіть трохи музики послухали, поки на перерві Радіо КВІТ:) грав.

Happy Shake. В одної особливої людини на цьому тижні був ДН, то як подарунок вирішила зробити музичну підбірку для настрою. До речі, скачати можна за посиланням: [link] (може ще комусь настрій врятує).

ДН батька. Цього понеділка в мого тата був День народження. Він обожнює мультик "Злюки-Бобри"! :) Подарувала йому футболку з їх зображенням (напис та малюнок зкомпільовано мною з моєї голови та двох кадрів):

Швидкий Харків. Цими вихідними був турнір "Перша столиця", на який ми з Кідом дуже хотіли поїхати. Але у цю суботу святкувався ДН тата, тому я не змогла - Кід поїхала з новачком у навчальних цілях грати. Але я вирішила зробити сюрприз своїм - я приїхала експресом на другий день. Про це знав лише голова оргкому. Ніколи не знала, що Кід може так верещати з радості :) Інші теж були радісно здивовані. За ці два роки я не пропустила жодного дебатного турніру - взагалі! Налаштована й далі вести таку статистику.

Crazy, Stupid, Love. Дуже хороший, теплий фільм. Раджу.

Тиждень 42. Чорно-білий

Крізь з'їхавший дах краще видно зірки.

День для себе. У середу не пішла на пари, влаштувала собі відпочинок для душі та голови. Слухала музику, дивилась "Зелёный театр в Земфире". Ще, здається кілька фільмів глянула, але вже не пам'ятаю. Добре було, тихо.

День Міма. Влаштувала собі та двом одногрупницям чорно-білий четвер. Прийшла на пару з матаналізу в гримі міма :) Так усі пари й була. Викладачі цілком нормально сприйняли, посміхались. Навіть на нашу кафедру заглянула. А після пар розмалювала дівчат так само й ми пішли гуляти. Фотографувались зі світом та людьми, було весело та чорно-біло, хоча дуже дуже кольорово! Навіть одного нормального за собою таскали. Щиро тому, щоб хтось міг сфотографувати нас втрьох. Світ сприйняв нормально, теж посміхався.

Антре та Ellis. У п'ятницю сходили на концерт вищеназваних гуртів. Наче все ок було, але якось без драйву для мене особисто. Інша публіка цілком тішилась. Звучали навіть композиції, що мені подобаються, але якось мені воно було... чорно-біло. Зате після концерту непогано поспілкувались :) Дішли висновку, що ментос має бути правильним, а Гітлер буває у йогурті.

Тиждень 41. Концертний

Писати формули у мене виходить
краще, ніж зганяти гурти зі сцени.
пані Світлана

Контрольні. З дискретної математики та української мови. Перша - повний виніс мозку. Мало в кого не було істерики після написання, мозок горів. Відчуття неймовірно приємні. Але на такі завдання часу було гранично мало. Українська легше, але часу так само мало. Побачимо, що з того вийшло.

12 жовтня. Феноменальний день. Детальніше у Персонажі [link]. Досі не віриться, що нам вдалося це зробити на такому рівні.



15 жовтня. Теж був концерт. Друга його частина - були вже знайомі Ride the Subway, могилянська студентка Дарина Лавриненко та гурти ТаРута, Антре та С.К.А.Й. Мене, на жаль, на місці не було - цими вихідними поїхала на турнір у Донецьк, тому могла лиш переживати та віддзвонюватись. Вже ввечері з розмови з пані Світланою дізналась, що ТаРута поводили себе досить таки по хамськи - затримали саунд-чек (С.К.А.Й. довелось близько години чекати, щоб перевірити апаратуру), затримали сам концерт, через що Антре довелось трошки урізати свою програму, а С.К.А.Й. знову чекати. Але є плюс - що Антре, що С.К.А.Й. показали себе з дуже хорошої сторони як люди - проявили розуміння та терпіння. Сподіваюсь, що ці казуси з ТаРутою не завадять нашій подальшій співпраці з цими двома гуртами. Щодо ТаРути два висновки: 1) ми їх ніколи не будемо запрошувати, 2) не зв'язуватись з неперевіреними гуртами.
Не живлячись ні на що, публіка була задоволена концертом, нічого більше не зривалось. Вдалося зібрати близько 13,5 тис грн. Ми зробили це :) Трохи відео з концерту:




Арт-хаус-турнір. Саме так ми охрестили донецький "Тенденсі". 16 команд, сім з яких київські, 5 з яких могилянські. Плюс до представництва Києва, але від турніру очікувалось зовсім іншого. Але взагалі було весело. Не можу назвати турнір домашнім, але певна атмосфера в нього була - майже шкільні приміщення з гімном України та таблицями Менделеєва. Процедура випровадження дебатерів з основної аудиторії після обіду, щоб оргком міг прибрати - спочатку Хазяїн ввічливо, але голосно про це просить, а потім виходить Велічко й розганяє всіх благим матом :) Суддівство хаотичне, судді легендарні та не менш хаотичні. Головний суддя на другий день пожартувала, сказавши, що її не буде, бо вона мотнулась у Київ. Їй повірили, а потім довго сміялись, коли вона все ж таки прийшла. Ми з Бабайкою кайф від гри отримали, але у півфінал не пройшли. Ситуація дика, але ми самі винні, як Опосуми на Кубку КНЕУ. Зі своїми могилянцями жили у трикімнатній квартирі недалеко від центру. Нас там було вісім чоловік - гласно повеселились. Десь до пів на першої я та ще кілька гуляли нічним Донецьком - сходили до Донбас Арени, погуляли парком Слави й все таке. Потім закупились продуктами, чаєм та спілкувались вже на квартирі. Десь до пів на четверту грали у крокодила :) Другого дня вже після турніру розділилися й гуляли вже меншими компаніями, але так сталося, що потім півтурніру все одно перетнулось в "Ізбі-Читальні" :) Там затишно як завжди.