Тиждень 37. Гучний

"Тени так же важны, как и свет".
Джен Эйр

Джен Ейр. Днями переглянула свою улюблену екранізацію 1996го року. Найбільш справжня, як на мене. За всіма правилами екранізацій - не досить повне відтворення книги, дещо скорочено, дещо трохи змінено, але є чітка лінія розповіді, плавний перехід й сильні моменти. Закохана у цей фільм!



Друга Ріка. Була на концерті цієї суботи. Майже три години крику! Кожну пісню мене трясло та кричало! Кожні слова пропускались крізь мене й виходили назовні гучним кричущим співом. Почувалася дуже живою. Дихала на повні груди, вирізала кожну думку, відчувала кожне слово. Було гучно. Дуже гучно.

Кубок КНЕУ. Цієї неділі мали турнір "Кубок КНЕУ". Все було дуже чітко й добре. Щоправда не обійшлося від кричуших несподіванок.

Та й взагалі все навколо мене кричало. О восьмій ранку на мене все наче різко навалилось й гнуло донизу, все кричало. Хотілось щось зробити. Й найменш шкідливе з усіх варіантів було відрізати волосся. Я не обкорнала себе, просто трохи підстриглась самотужки. Вийшло досить непогано, освіжилась, все добре - відчуття потім афігенні.

На "Кубку" зайняли з Кідом друге місце у фіналі. Кілька цікавинок турніру:

• табулятор я робила вночі з 17го на 18те між третьої ночі та четвертої ранку;
• через це дві команди грали одна з одною три раунди підряд - вони ледь не вбили одне одного! Х)
• у фінал місцевого турніру не пройшла команда, що вже неодноразово грала на міжнародних турнірах, але все норм, вони самі це визнають;
• у стрій дебатерів повернулось кілька хороших людей :)
• ми з Кідом показали дуже хороший рівень гри - на фіналі судді дуже довго не могли визначитись з переможцем, нам не вистачило трохи чіткості (резолюція "Ця Палата об'єднає Корею").