Тиждень 35. Новий

Може на тобі й достатньо
одягу, але душа у тебе гола.

Бугі-вугі. Знову відновила свої заняття танцями :) Шалено приємно! Знову всередині тепло, а ззовні грає джаз. Та й не тільки...

Динозавр. У вівторок були з Кідом на презентації поетичної збірки Павла Коробчука "Динозавр". Проходило усе у "Дивані" на Бесарабці - дуже затишна місцинка, комфортна для мене. Сама презентація була приємна, а Павло дико схожий на одного знайомого - усе - вирази обличчя, жести, голос, зовнішність, хода, манера - абсолютно все! Навіть вії такі самі! Хоча вони й різні. Але такі якісь дрібнички дуже нагадували. Хм... Зараз відчуваю, що скучу за тим знайомим. Дуже. Вірші Павла Коробчука дуже гарні, смислові. Частину він зачитував під гітарний супровід - дуже чітко було. Раджу до спілкування та читання.





Фреші. Цього ж дня до презентації була перша неофіційна зустріч фрешів (першокурсників) Могилянки. Навіть не знаю в якому статусі я там була, бо формально є першокурсницею, але спілкувалась зі своїми вже знайомими старшокурсниками, що прийшли подивитись на фрешів. До речі, самих фрешів було дуже мало :) Зате зустрічались навіть магістри.


Scorpions. Якось сиділа ввечері просто шарилась інетом. Побачила у когось в статусі якусь цитату Клауса Майне (соліст гурту), вирішила трошки почитати про них, бо давно вже не цікавилась новинами. Й натрапила на інформацію про концерт у Донецьку 30го вересня цього року - "это судьба!" - останній концерт на території СНГ. Одразу забронювала квиток, на тижні придбала. Щаслива:)


Посвята. Моя справжня. Де я була на своєму місці. Цей день не є най-найкращим, але він в принципі щасливий - я стояла серед фрешів факультету інформатики, поряд були мої найближчі друзі, яких я покликала на свою посвяту, також доєдналися батьки, хоч і бачили щось подібне два роки тому :) Й я нарешті торкнулася черепахи Альми! Було тепло, не дивлячись ні на що. Рижик спробувала прикинутись моєю матір'ю, Кід подарувала велику жовту квітку, назву якої я забула, Бабайка теж торкнулась Альми, Аристократ знову палив з моїм батьком. Навіть Настя прийшла, хоч і мала невдовзі бігти. Мене привітали деякі мої вже знайомі могилянці. Катя зі Степаном передали також листівку зі Швеції, де вони були цього літа. Потім тусили вже на плацу. Чудовий вечір.





Щільність часу. Не можу не відмітити, що починаючи з 1го вересня у мене в один день по два-три влазило, дуже насичено все відбувалось, дуже багато треба було встигати. Й це чарівно - мені того не вистачало, саме так і треба.

Буча. На вихідні поїхала в Бучу - спілкувалась обидва дні з молодшою сестрою. Скучила вже за нею, усе літо не бачились. Цей тиждень був дуже хорошим. Пам'ятаю кілька важких дней у ньому, але в цілому зараз він згадується дуже тепло. Значить все правильно зробила :)