Писати формули у мене виходить
краще, ніж зганяти гурти зі сцени.
пані Світлана
краще, ніж зганяти гурти зі сцени.
пані Світлана
Контрольні. З дискретної математики та української мови. Перша - повний виніс мозку. Мало в кого не було істерики після написання, мозок горів. Відчуття неймовірно приємні. Але на такі завдання часу було гранично мало. Українська легше, але часу так само мало. Побачимо, що з того вийшло.
12 жовтня. Феноменальний день. Детальніше у Персонажі [link]. Досі не віриться, що нам вдалося це зробити на такому рівні.
15 жовтня. Теж був концерт. Друга його частина - були вже знайомі Ride the Subway, могилянська студентка Дарина Лавриненко та гурти ТаРута, Антре та С.К.А.Й. Мене, на жаль, на місці не було - цими вихідними поїхала на турнір у Донецьк, тому могла лиш переживати та віддзвонюватись. Вже ввечері з розмови з пані Світланою дізналась, що ТаРута поводили себе досить таки по хамськи - затримали саунд-чек (С.К.А.Й. довелось близько години чекати, щоб перевірити апаратуру), затримали сам концерт, через що Антре довелось трошки урізати свою програму, а С.К.А.Й. знову чекати. Але є плюс - що Антре, що С.К.А.Й. показали себе з дуже хорошої сторони як люди - проявили розуміння та терпіння. Сподіваюсь, що ці казуси з ТаРутою не завадять нашій подальшій співпраці з цими двома гуртами. Щодо ТаРути два висновки: 1) ми їх ніколи не будемо запрошувати, 2) не зв'язуватись з неперевіреними гуртами.
Не живлячись ні на що, публіка була задоволена концертом, нічого більше не зривалось. Вдалося зібрати близько 13,5 тис грн. Ми зробили це :) Трохи відео з концерту:
Арт-хаус-турнір. Саме так ми охрестили донецький "Тенденсі". 16 команд, сім з яких київські, 5 з яких могилянські. Плюс до представництва Києва, але від турніру очікувалось зовсім іншого. Але взагалі було весело. Не можу назвати турнір домашнім, але певна атмосфера в нього була - майже шкільні приміщення з гімном України та таблицями Менделеєва. Процедура випровадження дебатерів з основної аудиторії після обіду, щоб оргком міг прибрати - спочатку Хазяїн ввічливо, але голосно про це просить, а потім виходить Велічко й розганяє всіх благим матом :) Суддівство хаотичне, судді легендарні та не менш хаотичні. Головний суддя на другий день пожартувала, сказавши, що її не буде, бо вона мотнулась у Київ. Їй повірили, а потім довго сміялись, коли вона все ж таки прийшла. Ми з Бабайкою кайф від гри отримали, але у півфінал не пройшли. Ситуація дика, але ми самі винні, як Опосуми на Кубку КНЕУ. Зі своїми могилянцями жили у трикімнатній квартирі недалеко від центру. Нас там було вісім чоловік - гласно повеселились. Десь до пів на першої я та ще кілька гуляли нічним Донецьком - сходили до Донбас Арени, погуляли парком Слави й все таке. Потім закупились продуктами, чаєм та спілкувались вже на квартирі. Десь до пів на четверту грали у крокодила :) Другого дня вже після турніру розділилися й гуляли вже меншими компаніями, але так сталося, що потім півтурніру все одно перетнулось в "Ізбі-Читальні" :) Там затишно як завжди.
12 жовтня. Феноменальний день. Детальніше у Персонажі [link]. Досі не віриться, що нам вдалося це зробити на такому рівні.
15 жовтня. Теж був концерт. Друга його частина - були вже знайомі Ride the Subway, могилянська студентка Дарина Лавриненко та гурти ТаРута, Антре та С.К.А.Й. Мене, на жаль, на місці не було - цими вихідними поїхала на турнір у Донецьк, тому могла лиш переживати та віддзвонюватись. Вже ввечері з розмови з пані Світланою дізналась, що ТаРута поводили себе досить таки по хамськи - затримали саунд-чек (С.К.А.Й. довелось близько години чекати, щоб перевірити апаратуру), затримали сам концерт, через що Антре довелось трошки урізати свою програму, а С.К.А.Й. знову чекати. Але є плюс - що Антре, що С.К.А.Й. показали себе з дуже хорошої сторони як люди - проявили розуміння та терпіння. Сподіваюсь, що ці казуси з ТаРутою не завадять нашій подальшій співпраці з цими двома гуртами. Щодо ТаРути два висновки: 1) ми їх ніколи не будемо запрошувати, 2) не зв'язуватись з неперевіреними гуртами.
Не живлячись ні на що, публіка була задоволена концертом, нічого більше не зривалось. Вдалося зібрати близько 13,5 тис грн. Ми зробили це :) Трохи відео з концерту:
Арт-хаус-турнір. Саме так ми охрестили донецький "Тенденсі". 16 команд, сім з яких київські, 5 з яких могилянські. Плюс до представництва Києва, але від турніру очікувалось зовсім іншого. Але взагалі було весело. Не можу назвати турнір домашнім, але певна атмосфера в нього була - майже шкільні приміщення з гімном України та таблицями Менделеєва. Процедура випровадження дебатерів з основної аудиторії після обіду, щоб оргком міг прибрати - спочатку Хазяїн ввічливо, але голосно про це просить, а потім виходить Велічко й розганяє всіх благим матом :) Суддівство хаотичне, судді легендарні та не менш хаотичні. Головний суддя на другий день пожартувала, сказавши, що її не буде, бо вона мотнулась у Київ. Їй повірили, а потім довго сміялись, коли вона все ж таки прийшла. Ми з Бабайкою кайф від гри отримали, але у півфінал не пройшли. Ситуація дика, але ми самі винні, як Опосуми на Кубку КНЕУ. Зі своїми могилянцями жили у трикімнатній квартирі недалеко від центру. Нас там було вісім чоловік - гласно повеселились. Десь до пів на першої я та ще кілька гуляли нічним Донецьком - сходили до Донбас Арени, погуляли парком Слави й все таке. Потім закупились продуктами, чаєм та спілкувались вже на квартирі. Десь до пів на четверту грали у крокодила :) Другого дня вже після турніру розділилися й гуляли вже меншими компаніями, але так сталося, що потім півтурніру все одно перетнулось в "Ізбі-Читальні" :) Там затишно як завжди.
Немає коментарів:
Дописати коментар