Ти можеш боротися зі своїми
бажаннями, тільки якщо бажання
боротися з ними більше за самі бажання.
бажаннями, тільки якщо бажання
боротися з ними більше за самі бажання.
Все таке ціле. У четвер після пар вирішили з одногрупницями подуріти. Ну як вирішили... Так вийшло :) Пари закінчились близько години дня, а засідання Дебатного клубу аж о шостій, тому ми мали п'ять годин вільного часу. Ми замовили бокси з китайською їжею, як у справжніх американських фільмах про Нью-Йорк. А поки чекали, то встигли побувати навіть на семінарі з соціології, що відбувався на плацу під відкритим небом. Така ностальгія :) Але я не буду за тим скучити, хоча навіть умудрилася дати кілька відповідей на цьому занятті - то були мої колишні сокурсники та викладач, з яким добре знайома, тому всі трошки повеселились. Але ж і відповіді я давала правильні. Пан Хуткий навіть сказав: "Так і тягнеться рука бали поставити" :)
Після того вже як ми поїли (нас, до речі, троє було), то нас почало трошки ковбасити через перенасичення поживними речовинами. Ми ще змотались у МакДональдс випити кави, що різко додало настрою :) Ми співали, бігали, видавали різні звуки, я лежала на асфальті. Добре було :) Й зовсім без додаткових допінгів. А про "ціле" - "Цілий день, цілу годину, ціла порція... Все таке ціле..." :)
Іра. У п'ятницю зустрілась зі своєю колись дуже близькою подругою. Ми не бачились трохи більше року. Вона трохи змінилась, наче доросліше стала. Дещо втратила. Декого дуже важливого. Це змінює. Гуляли Оболонською набережною - навіть не могла уявити як там гарно ввечері! І як прекрасно спостерігати зміну часу доби саме там. Захід сонця - палаючий! Мені не вистачало Іри. Її мене теж. Обидві відзначили, що Інет-спілкування надає оманливе відчуття близкості - типу, ось - ми ж зовсім "тут", ми завжди поряд! - але це відтягує потребу живого спілкування, й вона нікуди не дівається. Треба буде ще якось вилізти кудись разом найближчим часом. Це те, що важливе.
Вихідні. Були дуже дощові. У суботу нарешті купила собі навушники - вже майже чотири місяці без них мучалась! У ту ж суботу зіграли з Бабайкою на показовій грі на Дебатній Школі КІСІТ-НАУ. Зайняли перше місце - непоганий результат, вважаючи, що ми збираємось разом їхати на турнір "Tendency" на наступних вихідних.
Після того вже як ми поїли (нас, до речі, троє було), то нас почало трошки ковбасити через перенасичення поживними речовинами. Ми ще змотались у МакДональдс випити кави, що різко додало настрою :) Ми співали, бігали, видавали різні звуки, я лежала на асфальті. Добре було :) Й зовсім без додаткових допінгів. А про "ціле" - "Цілий день, цілу годину, ціла порція... Все таке ціле..." :)
Іра. У п'ятницю зустрілась зі своєю колись дуже близькою подругою. Ми не бачились трохи більше року. Вона трохи змінилась, наче доросліше стала. Дещо втратила. Декого дуже важливого. Це змінює. Гуляли Оболонською набережною - навіть не могла уявити як там гарно ввечері! І як прекрасно спостерігати зміну часу доби саме там. Захід сонця - палаючий! Мені не вистачало Іри. Її мене теж. Обидві відзначили, що Інет-спілкування надає оманливе відчуття близкості - типу, ось - ми ж зовсім "тут", ми завжди поряд! - але це відтягує потребу живого спілкування, й вона нікуди не дівається. Треба буде ще якось вилізти кудись разом найближчим часом. Це те, що важливе.
Вихідні. Були дуже дощові. У суботу нарешті купила собі навушники - вже майже чотири місяці без них мучалась! У ту ж суботу зіграли з Бабайкою на показовій грі на Дебатній Школі КІСІТ-НАУ. Зайняли перше місце - непоганий результат, вважаючи, що ми збираємось разом їхати на турнір "Tendency" на наступних вихідних.
Немає коментарів:
Дописати коментар