Тиждень 1. Pilot

– Папа, а кто такой шизофреник?

– Сынок, это человек в котором из

бесконечного многообразия личностей

остались жить только две.

Новий Рік. Святкувався з батьками вдома, лягли спати десь о другій. Було досить спокійно, зі смачною їжею та приємними подарунками :) Першого січня ввечері гостювали у моєї тітки. Було дуже радісно побачитись з сестрою - давно вже так не бісилися, значить воно ще нікуди не зникло.



Троє у Донецьку + 1 Зелений_Глюк. Новий рік почався з подорожі до Донецьку. Компанія складалась з мене, чувака, який мене нереально виручив, Сенсея та Хазяїна. Зелений_Глюк це, власне, я, бо було від чого глючити, а бачити мене можна було переважно в зеленому.
Дуже правильний вираз "Головне не де - а з ким", бо завдяки компанії ця поїздка стоїть у мене другою після тижня в палатках у підніжжя Говерли. Трохи вражень після першого дня описано в Неоподаткованому персонажі. Харчувалися в основному в Liverpool'е, жили відповідно у Хазяїна, гуляли містом, свідомістю та териконами. Не знаю наскільки це показово, але нарешті маю малюнки, які ніколи не покажу батькам :) Окреме дякую за "Избу-Читальню" - дуже затишно.



Різдво. Того ж дня, як зійшли з потягу "Київ-Донецьк" мене потягли з батьками святкувати Різдво до бабусі. Чогось так стається, що останнім часом мені дуже радісно бачити своїх родичів, хоч і бачимось доволі часто. Стіл смачний, кицька така ж м'яка, як і раніше - добре, що певні речі ніколи не змінюються.

Skype. Нарешті й у мене є ця штука :) Перший відео-дзвінок відбувся з Сонечком. Трошки поновлюємось й від того теплішає, хоч і важко сподіватись, що колись все буде так само як раніше. Хоча може такий стан речей й на краще - ми ще не знаємо, що буде далі. Сьогодні стукнула думка в голову, що у цьому світі найімовірніше дійсно знають мене лиш дві людини - Сонечко, з якою по-троху поновлюємо стосунки, й той чувак, з яким ми взаємно не спілкуємось й не бажаємо бачити одне одного. Тому всі компліменти можуть стосуватися лише фрагментів => не справжні.


Блокбастер. Непогано повисіли з Аристократом в Блокбастері - ролердром, кава, кіно+попкорн, знову ролердром і морозиво. Зависли там на шість годин, задоволення отримали багато. Знову згадалося як це воно на роликах - невимовно приємне відчуття вітру під крилами :) В принципі, можу порадити фільм "ТРОН: спадок" - сподобався, не напряжний, спецефекти круті, а головний герой схож на Тимура Каштана Батрудінова, але то таке :) Насправді акторська гра дуже хороша - особливий момент, коли Кора (героїня Олівії Уайльд) бачить світанок - дуже ніжно.