Тиждень 2. Насичений старт

Если день плохой, то лучшее что
можно сделать - это заснуть его.
Поэтому иди спать, малыш.
Папа

Початок. Тижня видався трохи важкуватим, бо у голові коліщатка майже зовсім не крутились. Зате дурних думок в голові - повно! Ну що ж, певно, десь так і має починатись вихід на навчання :)


Ролердром та дебати. Цього вівторка знов пішли кататись, тільки вже трохи більшою компанією. Мене навіть повалили - бо взагалі падінь вже дуже давно не було, роки може три. Згадалось, що це не так вже й боляче.




Дебатували тоді теж скромненько - два на два. Грали про безвізовий режим в Україні, було непогано - з'явилось бажання трохи про це почитати. Потім вже за традицією сходили в піцерію недалеко від Могилянки - там щовівторка акція "Дві піци за ціною однієї", тому гріх не скористатись такою можливістю :)




Нові обличчя та неочікуваний День Народження. Четвер вийшов найбільш насиченим та приємним днем - нашу викладачку пані Хутку назначили керівником відділу PR НаУКМА й зранку десь о 10:00 вона у телефонному режимі набирала собі ініціативну групу, якщо можна так назвати. Нас набралося чоловік десять, більшість - мої одногрупники, й трохи по брейнгштормили тему іміджу Могилянки. Тепер регулярно збиратимемось та налаштовуватимемо внутрішні та зовнішні зв'язки. Поки що діяльність досить розпливчаста, але ж ми тільки почали.





Тоді ж мали англомовні дебати - про індивідуальність в Інтернеті, тобто чи треба вказувати в соціальних мережах правдиву інформацію. До речі, по-троху повертаються дорогі мені люди, за якими так рвало ще спочатку минулої осені. Невимовно радісно знов бачити їх, розмовляти, дебатувати з ними. Хоча все одно багато речей змінилося, але найкраще ми все одно повернемо. Збираємось за два тижні робити Дебатну школу, бо треба вже налагоджувати роботу ДК, канікули та завали скінчились. До того ж приходять нові люди, цікавляться - треба ж себе якось солідно представити.







А після ДК пішли відмічати День Народження Сенсея (його можна побачити на фото зверху). Народився він насправді 27 грудня, але зібратись вийшло тільки тепер. Дуже затишно, хоч і не довго, посиділи у нього на квартирі. Весело було, коли Сенсей запускав дівчат у хату, а хлопці пішли ще у магазин, й ми оцінили реакцію пані вахтерки - три гарні дівчини й "Добрий вечір. Це всі до мене" :)




Вихідні. Пройшли спокійно. Побачилась нарешті з дівчиною, що п'ять років тому перевернула моє життя. Щоправда погуляли не дуже довго, сходили в кіно (Ранковий підйом - крутяцький фільм! дуже посміхає), можливо скоро знов зустрінемось:) Саме ця дівчина колись на пару зі своєю найліпшою подругою навчили мене по справжньому посміхатись. Ще більш позитивних людей мені ані до, ані після не зустрічалось. Саме вони справжні. Й ця дівчина досі справжня, це заспокоює.