понеділок, 28 березня 2011 р.

Тиждень 12. Організаційний та турнірний

У Львові знову планують поставити пам’ятник
Леніну –
щоб голуби менше гадили на Міцкевича.
(с)


Понеділок. Про цей день записано окремо [link]. Він був чистим та легким.

Тренінг з Акулічем. Пройшов вдало, трохи краще, ніж очікувалось. Взяла собі на замітку використану модель організації - все робиш самостійно, по мірі потреби смикаючи людей. Цього разу тренер, анкети, робота з учасниками, розсилки (поширення анонсу), часове планування тощо було на мені. Але стосовно приміщення я попросила влаштувати Аристократа, а Сенсей купив ватмани. Сам тренінг за своїм наповненням перевертав мізки вже трохи прошареним дебатерам, новачки просто мотали на вус. Я вже дуже й дуже давно не була на настільки якісних заняттях з дебат. Тому шалено дякую за такий вдалий збіг обставин (тренер московський, але зараз на період 5 місяців працює у Києві) й пишаюся собою, що мала клепку так добре скористатись цими можливостями. Тренер відмітив високу якість організації, з ним домовлено про ще два тренінги у найближчі кілька місяців. Feeling good :)

Показовий раунд. У вівторок також виручила Аристократа, провівши брифінг з правил формату на показовому дебатному раунді у Центрі опіки жіночим здоров'ям недалеко від Лук'янівки. Раунд проводився для школярів у рамках проекту "Показові дебати на захист прав дітей" чи якось так. Пройшло досить вдало - хоч і дебати були не на високому рівні, але школярі запалились.






FIRE. Цього четверга о 22:35 київська дебатна делегація (близько 14 чоловік) загрузилась у потяг на Харків, на Міжнародний дебатний турнір "FIRE" 2011! Для мене Харків щоразу різний. Уперше - то був мій перший виїздний турнір, я уперше їхала потягом, та й загалом - багато чого було у перше, тому поїздка була сповнена емоцій та захоплення немовляти. Друга поїздка [link] у це місто справила скоріш негативне враження. А у цей раз була дуже висока насиченність подіями та враженнями, при чому - досить полярними враженнями - від шаленої радості та гордості за київські команди у півфіналі та фіналі турніру до реального страху за своє життя десь таки о першій ночі. Справа в тому, що після клубу, де всі відпочивали з суботу на неділю, я з парою москвичів десь о пів на першу вирішили їхати вже спати у готель. Зловили таксі... І почалось - водій заблукав, віз нас якимсоь лісом, абсолютно не розумів де знаходить наш готель або ж необхідна станція метро та стадіон "Металіст" - найвагоміши орієнтири. Ми кружляли близько години, три рази зупиняли питати дорогу, а на третій ледь завели машину - якась парочка товаришів допомагала штовхати. Стремати мене почало, коли ми їхали вже близько 30 хвилин й як раз заїжджали до чогось схожого на ліс. Для справки - загалом їхати від м. "Наукова" (клуб) до м. "Спортивна" (готель) близько 15-20 хвилин. Короче - нервів вистачало, були вдома близько другої ночі. Все іншевже було приємним :) Дуже рятували булочні "Кулінічі" - особливо у чудовий недільний ранок близько 9:30, коли більше нічого не працювало, а снідати хотілось. Цього року Київ досить гідно представив себе на МДТ - як кількісно, так і якісно. Ми молодці :) Також на турнірі вистачало провальчиків, але вже якось не звертала на те уваги, бо я побачила своїх друзів з інших міст, познайомилась з кількома новими гарними людьми, награлася у дебати та відволіклась від буденних справ. Тому все було супер!










Немає коментарів:

Дописати коментар