Тиждень 14. Перенасичений

"Плаче свинка у калюжі,
бо до неї всі байдужі,
бо чомусь ніхто на світі
не дарує свинкам квіти!"
Дитяча поезія (с)

Робочий понеділок. Після пар зустрілась зі своєю викладачкою, у якої асистую, допомагаю у дрібницях. Вона зараз керівник відділу PR в Могилі, тому завантажена понад міру. Й перше, що зазначено у неї у списку "should do but forget" - це "поспати" та "поїсти". З другим я ще трохи виручила - принесла гарячого трав'яного чаю та бутербродів з бужениною, разом пообідали цим. Просиділи в офісі десь до восьмої вечора. А ще я показала їй смугасте чудо й ми навіть зробимо собі футболки з оцим малюнком та написом [link]. Додому верталась задоволена.

Перевороти в ДА. В одної ВМГО зараз криша їде. Навіть коментувати особливо не хочеться. Діяльність сповнена істерик та революцій. Це було б мені більш зрозумілим, коли б хоч хтось пояснив за що бореться - а так роздирають бутафорію. Як сказав Рижик - "Делят шкуру не то что не убитого - так даже не осязаемого медведя!". Я у цьому лише заради досвіду - колись може доведеться боротися за щось існуюче - та друзів, бо вони по вуха у цьому.




UP-Grade. Це капець... Коротко - це проект, який передбачає собою боротьбу команд (склад - три людини) за проходження троьхмісячного курсу тренінгів з абсолютно різною направленістю (там навіть є спеціаліст з чайної церемонії). У "боротьбу" входить три етапи:

1. виконання командою інтерактивних завдань (107 штук за 1,5 доби);
2. ті, кого відібрали, проходять співбесіду;
3. голосування на сайті проекту за команди - відбір 6ох команд-щасливчиків :)

Чому капець? Власне через наповнення завдань [link] та час, за який треба було їх виконати. Також цікавим пунктом стало, що ми мали зробити все за п'ятницю та ніч ПТ-СБ - бо у суботу вся команда грала на дебатному турнірі :) Також я вдячна провидінню, яке змусило мене скинути всі наші результати на флешку о 4 ранку, бо сталося дещо дуже неприємне - на турнірі у мене вкрали нетбук. З усіма файлами, виконаними завданнями, документами, фотографіями, особистими записами тощо. Дуже неприємно. Певні завдання довелось поновлювати, тому ніч СБ-НД теж не була особливо сплячою, таке. Потім ще завозила результати в офіс до організаторів. Не хочу ще багато говорити, просто - ми зробили все можливе, щоб продовжити свою участь у проекті. Сподіваюсь, що воно було вартим того всього, що трапилось. У будь-якому разі - ми маємо дуже шалену п'ятницю Х)







Квітневе "Березневе безумство". Якщо не вважати неприємної втрати, то турнір пройшов чудово. Була рада, що турнір став всеукраїнським, а не місцевим - при чому досить таки не навмисне - просто до нас приїхали друзі з іншим міст та зуміли забезпечити іногородніх суддів. Турнір дійсно відзначився безумством - у вбраннях учасників, у піці на раунді, у жартах суддів, у нашій з командою підірваності та інших деталях. До речі, одне з завдань проекту було фото в образі мультяшних персонажів на станції метро - то я наносила грим Андрію прямо на станції, а потім одразу їхали на турнір, то він так походив певний час. Катя була Алісою і в метро й на турнірі (вбрана у моє блакитне плаття, яке було їй трохи завелике), а я приїхала на турнір у костюмі Божевільного Капелюшника, а потім переодяглась й намалювалася мімом :)













Неділя. Відзначилась швидким ранком, шаленими змінами погоди (вітер, сонце, злива, град. сніг і все таке). Зранку поїхала в офіс UP-Grade - завезла їм на флешці наші результати та фотографії. Орги не менш замучені, ніж ми - вони таки ночували у тому приміщенні. Трохи посиділа з ними, побалакала - по суті, вони мої знайомі. Верталася пішки - йшла з Кловської на Майдан (через Бесарабську, Хрещатик), дорогою зайшла до "Віденських булочок", порадувала шлунок відносно вчасним сніданком з двох пончиків :) Погоду почало ковбасити, коли я вже в тролейбусі їхала домів. А на Хрещатику в неділю був фестиваль присвячений Дню боротьби з інсультом. Й ось, що мені там трапилось -

Тиждень 13. Бальний

- А что будет, если в Антарктиде найдут нефть?
- Тогда европейцы создадут коалицию, и
кровавому режиму пингвинов придет конец.

По суті, на цьому тижні відзначився лише один день - 1 квітня :)
Моя подруга була залучена до організації Балу Рояль, й попросила мене бути там у якості міма, який би зустрічав та веселив гостей. Реакція в гостей була різною, але в основному позитивна. Зі мною фотографувались, бігали діти, загравали веселі офіціанти, чіплялися артисти, що виступали. Єдине що - дресс-код балу передбачав підбори, що не входить у класичний костюм міма, але й у них було нормально. Сам бал для мене пройшов дуже весело - бігали з подругою, коли щось мале зривалося, просто сміялися, танцювали "вальс". Й вже коли майже усі гості розійшлися (а це близько дванадцятої ночі), зняли підбори й босі сиділи та їли тортик :) А потім ще з двома хлопцями їхали домів - ледь устигли на метро! Вже й не пам'ятаю, чого ми не викликали таксі. Ще один такий момент - я забула змивку для гриму вдома, тому їхати довелось в образі міма - хіба що перевдягнута у звичайне :) Й знову - на мене реагували, зі мною знов фотографувалися рідкі нічні пасажири метро, а один чоловічок сказав, що я схожа на його колишню дружину. Також цікаво було йти розмальованою на підборах о першій ночі нічною Петрівкою. Відлуння від кроків, таємниче відображення на скляних поверхнях навколо, Місяць й жодної людини навколо!










Також 1 квітня я здала колоквіум з матаналізу на максимум - сподіваюсь, викладач не жартував :) А наш KMA-Insider весело постібався з сайту НаУКМА - http://u.kma.in.ua/

Тиждень 12. Організаційний та турнірний

У Львові знову планують поставити пам’ятник
Леніну – щоб голуби менше гадили на Міцкевича.
(с)

Понеділок. Про цей день записано окремо [link]. Він був чистим та легким.

Тренінг з Акулічем. Пройшов вдало, трохи краще, ніж очікувалось. Взяла собі на замітку використану модель організації - все робиш самостійно, по мірі потреби смикаючи людей. Цього разу тренер, анкети, робота з учасниками, розсилки (поширення анонсу), часове планування тощо було на мені. Але стосовно приміщення я попросила влаштувати Аристократа, а Сенсей купив ватмани. Сам тренінг за своїм наповненням перевертав мізки вже трохи прошареним дебатерам, новачки просто мотали на вус. Я вже дуже й дуже давно не була на настільки якісних заняттях з дебат. Тому шалено дякую за такий вдалий збіг обставин (тренер московський, але зараз на період 5 місяців працює у Києві) й пишаюся собою, що мала клепку так добре скористатись цими можливостями. Тренер відмітив високу якість організації, з ним домовлено про ще два тренінги у найближчі кілька місяців. Feeling good :)

Показовий раунд. У вівторок також виручила Аристократа, провівши брифінг з правил формату на показовому дебатному раунді у Центрі опіки жіночим здоров'ям недалеко від Лук'янівки. Раунд проводився для школярів у рамках проекту "Показові дебати на захист прав дітей" чи якось так. Пройшло досить вдало - хоч і дебати були не на високому рівні, але школярі запалились.






FIRE. Цього четверга о 22:35 київська дебатна делегація (близько 14 чоловік) загрузилась у потяг на Харків, на Міжнародний дебатний турнір "FIRE" 2011! Для мене Харків щоразу різний. Уперше - то був мій перший виїздний турнір, я уперше їхала потягом, та й загалом - багато чого було у перше, тому поїздка була сповнена емоцій та захоплення немовляти. Друга поїздка [link] у це місто справила скоріш негативне враження. А у цей раз була дуже висока насиченність подіями та враженнями, при чому - досить полярними враженнями - від шаленої радості та гордості за київські команди у півфіналі та фіналі турніру до реального страху за своє життя десь таки о першій ночі. Справа в тому, що після клубу, де всі відпочивали з суботу на неділю, я з парою москвичів десь о пів на першу вирішили їхати вже спати у готель. Зловили таксі... І почалось - водій заблукав, віз нас якимсоь лісом, абсолютно не розумів де знаходить наш готель або ж необхідна станція метро та стадіон "Металіст" - найвагоміши орієнтири. Ми кружляли близько години, три рази зупиняли питати дорогу, а на третій ледь завели машину - якась парочка товаришів допомагала штовхати. Стремати мене почало, коли ми їхали вже близько 30 хвилин й як раз заїжджали до чогось схожого на ліс. Для справки - загалом їхати від м. "Наукова" (клуб) до м. "Спортивна" (готель) близько 15-20 хвилин. Короче - нервів вистачало, були вдома близько другої ночі. Все іншевже було приємним :) Дуже рятували булочні "Кулінічі" - особливо у чудовий недільний ранок близько 9:30, коли більше нічого не працювало, а снідати хотілось. Цього року Київ досить гідно представив себе на МДТ - як кількісно, так і якісно. Ми молодці :) Також на турнірі вистачало провальчиків, але вже якось не звертала на те уваги, бо я побачила своїх друзів з інших міст, познайомилась з кількома новими гарними людьми, награлася у дебати та відволіклась від буденних справ. Тому все було супер!

Тиждень 11. Присвячений зустрічам

"Если вы всерьез хотите разочаровать родителей,
а к гомосексуализму душа не лежит, - идите в искусство".
Курт Воннегут

Consumer Fest. У КНТЕУ 15 березня проводився невеличкий дебатний турнір за форматом Теда Тернера (публічні, телевізійні дебати) у рамках Консумерського фесту. Організували все добре, експерти цікаві, але теми сформульовані не коректно - одразу видно, що не дебатери скаладали. Як потім виявилось - це робили ті ж експерти :) З приємного - ми з моїм тім-мейтом, яку не так часто бачу, виграли цей турнір й нам подарували торт "Київські каштани" :) Команда "Ти щось неймовірне" - назва одразу привернула позитивну увагу.

Сонечко. У перше за цей рік зустрілись з моєю колись дуже близькою подругою. Забрала її з роботи, разом поїхали додому. Тепер спілкуємось більше у світському світлі. Але все ж спілкуємось. Може десь так і мало бути, хто зна.

Невдала Феофанія. У суботу хотіли з Агнешкою махнути у Феофанію, провітритись, але погода не сприяла. Зате за один день побачили і весну, і осінь, і зиму. Наїлися сніжинок, надивилися Київської архітектури, глянули танці на Майдані, зацінили прикольну рекламу. Й купили мені кльового зайця з пробкового дерева! :)





Дебати зроблені з желе. Інакше назвати нашу неділю мені важкувато. Офіс Дебатної Академії був зайнятий, то ми грали у школі на Позняках, недалеко від дому Рижика. Збирались довго, частинами. Домовились на 12:00, але зібрались та почали грати лише близько четвертої години. То таке. Зате потім дуже весело погалділи з Рижиком. Вечір закінчився приємно.

Тиждень 10. Самостійної роботи

Если бы Бог хотел, чтоб мы думали только
головой, - он сделал бы нас колобками.
via Twitter

ТСР. У НаУКМА є така фішка як тиждень самостійної роботи - коли навчання йде у домашньому режимі. Формально має бути все те саме, що й у інші тижні, але без фіксованих пар. На практиці це є канікулами на яких ти:

• пишеш реферати;
• підтягуєш дірки у навчанні;
• пишеш наукові роботи;
• а тому часто відвідуєш універ - бібліотеки;
• подорожуєш;
• спиш до обіду;
• просто нарешті спиш!
• ходиш в кіно, на каток, читаєш книжки, релаксуєш.

І тому подібні речі. Для багатьох ТСР є ковтком повітря після глибокого занурення задля подальшого ще глибшого занурення. Живемо :)


8 Березня та його наслідки. Я живу в дуже специфічному домі - двері на рейці з коридору у кімнати на останніх 10 см свого шляху завжди набирають розгін. Я народилась в унікальній сім'ї - наше 8 березня останні шість років починається з кладовища. Справа в тому, що моя кохана покійна бабуся народилася у цей день. Тому такі справи. Вечір святкувався у тітки. Тобто була весела зустріч з моєю двоюрідною сестрою :) Підбила малу прогуляти школу. Уперше у її житті. Просто шкода, якщо вона такий момент у житті пропустить. Сама прогулянка була - атас! О_О Я майже фізично відчула відповідальність за когось іншого. Тобто моя мала близько семи годин була лише під моєю опікою. Й це неабиякий струм у мізках. Корисний досвід. Ми поснідали у ДакДаці, потім прогулялися моїм районом, посиділи у мене вдома - всадила малу вирішувати математичну логічну задачку, яку сама ж склала. Вона непогано впоралась. Основна задача не знайти правильне рішення (його нема), а найбільш оптимальне - задача пов'язана з умовним розміщенням елементів. Після обіду повела малу на дебати - подивилась чого мене мотає по іншим містам :)


Творчий вечір пам'яті Т.Г.Шевченка. У Будинку вчителя. Зі знайомих виступали Рижик та Леся Матвійчук. Даний захід сподобався мені набагато більше за аналогічний, що був присвячений Василю Симоненку. Дуже цікаві виступи були та з часовими рамками все було нормально.




Підготовка до FIRE`11. Йде повним ходом. Цієї неділі знову збиралися в офісі Дебатної Академії - зіграли три раунди підряд. Два перших я навіть грала зі своїм тім-мейтом. Додалося впевненості, що ми покажемо хороший результат.